Пам'ять про Афганістан
Ти – вічний біль, Афганістан,
Ти – наш неспокій.
І не злічить глибоких ран
В борні жорстокій.
І не злічить сліз матерів, дружин, дітей –
Не всі вернулися сини із тих ночей…
Афганська війна тривала 10 років. Триває і сьогодні, але вже без участі наших солдат. А тоді ж, йдучи у пекло, вірили, що несуть визволення приниженим та поневоленим, що йдуть не вбивати, а захищати нове життя.
У цій війні загинуло понад 15 тисяч наших солдат, 35 тисяч було поранено, тисячі потрапили в полон.
Каталізатором військового втручання стала Квітнева революція 1978 року. У результаті цього у грудні 1978 року між СРСР і Афганістаном був підписаний договір, за яким Радянський Союз зобов’язувався переозброїти афганську армію. 27 грудня 1979 року були введені десантні частини в Баграм, Кабул та інші великі міста, а згодом вони втяглися в бойові дії по всій території. Присутність чужоземних військ викликала стихійний опір народу. Пік бойових дій припав на 1984-1985 роки.
15 лютого 1989 року, ступаючи із сином по мосту через Амудар’ю, генерал Громов символізував цим переходом закінчення для радянських військ афганської війни!!!
Години спілкування, хвилини інформування, перегляд відеороликів – учні та вчителі Михайлівського НВК згадали страшні події, що відбувалися у 80-х роках ХХ ст..
Учні 9-А класу разом із класним керівником Бурцевим Р.В. запросили на урок-зустріч воїна-афганця Баздирєва О.
15 лютого відбувся районний мітинг, присвячений Дню виведення військ колишнього СРСР із республіки Афганістан, у ході якого учні 9-11 класів поклали квіти до пам’ятника воїнам-афганцям.
Давайте ж і ми з вами будемо пам’ятати воїнів-ветеранів, виявлятимемо розуміння до тих, хто пройшов через війну, і для кого вона триває й досі. У спогадах, у снах, у думках.