​

Милосердним  повинен бути не тільки той, кому довелося зазнати скрути. Милосердя до ближнього, до матері, до дитини, до знайомих людей ніколи не повинно згаснути і  затьмаритися. Будучи складовою частиною виховання в цілому, волонтерська діяльність впливає не тільки на  свідомість, але і на відповідну сторону поведінки, формує переконаність у  необхідності відкрити душу на зустріч тим, хто потребує допомоги, теплого  слова, співчуття, розуміння.

Чи можемо ми залишатися осторонь? Ні! Кожен із нас має зробити все можливе, щоб підтримати і допомогти тим, хто цього потребує. Тому ми у нашому НВК організували волонтерський загін :«Милосердя», який активно співпрацює із волонтерами району та області. Катерина Ястребова, учениця 7 класу, активна, енергійна, милосердна дівчина, яка встигає займатися навчанням, танцями та допомагати всім, хто цього потребує – вона є головою загону.

 Ми завжди активно та із задоволенням підтримуємо благодійні акції, які проходять у смт Михайлівка – намагаємося допомогти власними силами та з допомогою батьківської громадськості.

Нажаль, сьогодні допомоги потребують родини учасників АТО, які присвятили своє життя боротьбі за наше мирне майбутнє.

У перший тиждень листопада було оголошено про акцію зі збору в’язаних шкарпеток для солдат, які знаходяться у зоні антитерористичної операції.  Так співпало, що майже одночасно до закладу звернулися представники благодійної організації «Благодійний фонд «Солдатські матері»» з проханням допомогти учасникам АТО. На засіданні Ради НВК було прийнято рішення зібрати консервацію для солдат, які перебувають на Сході України та захищають цілісність кордонів нашої Батьківщини.

Вже традиційними стали зустрічі із учасниками антитерористичної операції, учасниками бойових дій на Сході України. Крім того, у закладі організовано шефство над учасниками АТО, котрих учні запрошують на виховні, класні години, а також систематично вітають зі святами. Це Богдан Озінковський, Віталій Макаренко, Сергій Кієнкко.

Однак учні нашого закладу разом із членами волонтерського загону «Милосердя» спілкуються із захисниками нашої держави не тільки під час державних свят. Традиційним вже стало виготовлення Великоднього кошика та привітання учасників антитерористичної операції.

Друга світова війна торкнулася практично кожної української родини. Боротьба з нацизмом забрала мільйони життів. Наші учні, вшановуючи подвиг солдат на Сході України, ніколи не забувають про тих, хто вже більше сімдесяти років тому віддав своє життя за те, щоб ми мали змогу будувати вільну та незалежну, сильну країну.

Так, учні закладу постійно дбають про чистоту та озеленення пам’ятних меморіалів: могилами учасників Другої світової війни Коновалова, Ф.І. Павловського, могилою воїн афганця В.Зобніна та обеліском загиблому солдату, що розташовані в смт Михайлівка.

 Дружнім колективом учні та вчителі працюють над збереженням чистоти пам’ятних місць, підтримують пам’ятні місця в належному стані, насаджують квіти.

Учні запрошують ветеранів війни та праці на виховні години, відвідують вдома.

Традиційними стали уроки «Мужності», мітинги «Слави», естафети пам»яті до дня визволення України від німецько-фашистських загарбників та до святкування Дня Перемоги. Напередодні цих свят волонтери ініціюють проведення операції «Світанок».

Пам'ять  про героїв завжди повинна залишатися у наших серцях. І не важливо коли саме ці герої показали свою мужність та відвагу: рік, два чи сто років тому… Головним залишається, що кожне покоління треба виховувати у дусі патріотизму, свідомості того, що у людини повинні бути цінності, які починаються з родини, а закінчуються само ідентифікацією себе з Батьківщиною.

Виховні заходи, як традиційні до Дня Памяті та Примирення, Дня виведення військ з Афганістану, так інові – приурочені річниці Революції Гідності, вшанування Героїв Небесної Сотні є тими зернятками, які ми засіваємо в душі дітей, і вони, проростаючи, дають плоди гідності, гордості, любові до України, та розуміння того, що не буває чужого горя і біди.

Пам'ять та милосердя – це особлива риса кожної людини. Пам’ятати, бути гордим за відважних, сильних духом людей, які загинули під час виконання свого патріотичного обов’язку, людей, які  стали жертвами певних важких, доленосних історичних обставин життя, мають право бути вшанованими та незабутими наступними поколіннями. Здатність пам’ятати, співчувати, співпереживати — це ознака духовної зрілості особистості.

Волонтери загону, виконуючи свої обов’язки, отримують моральне задоволення, відчуття власної необхідності тим, хто потребує допомоги, відчуття, що вони приносять користь, отримують нові знання.

 

 

 

Пишаюсь я козацьким духом,
Незламним, сильним та міцним,
Потужним волонтерським рухом,
Та як народ наш - вольовим.
Непереможним, нескоримим,
Несущим синьо-жовтий стяг, 
Єдиним, як ніколи, вільним

 

Твердим, немов сталевий цвях.
Тим, хто бере до рук не зброю,
Хто день і ніч плете та шиє,
Тушкує, смажить та пече,
Хто нагодує, обігріє,
Від Бога, волонтером є.